← Усі оновлення
Тиждень5–11 жовтня 2026

П’ятнадцять мов і двадцять чотири нові обличчя

За один тиждень гра заговорила п’ятнадцятьма мовами, отримала двадцять чотири власні істоти і вперше запустилася на телефоні. До гравців усе це доїхало одним великим оновленням 16 жовтня.

Одинадцять мов за один день

4 жовтня гра вперше заговорила англійською. Наступного дня з’явилися ще одинадцять перекладів: іспанський, бразильський португальський, німецький, французький, італійський, польський, турецький, індонезійський, філіппінський, в’єтнамський — і до ранку шостого український. Тоді прозвучало: «Нам треба штук п’ятнадцять мов». Шостого додалися японська й арабська.

З цими двома довелося вчити гру нового. У японської — свій другий шрифт на 3 207 знаків: він довантажується лише в тих, хто вибрав японську, решті не коштує ані байта. Рядки там переносяться за японськими правилами: рядок не може починатися з крапки чи коми і не може закінчуватися відкривною дужкою. Арабська пишеться справа наліво, а літери в ній з’єднуються і змінюють форму залежно від сусідів. Навіть стрілочка «►» в арабських меню дивилася від тексту, а не до нього — її довелося розвернути.

Перекладено все, що читає гравець: меню, вікна, підказки, повідомлення сервера й назви предметів, — понад десять тисяч рядків на кожну мову. Перекладали рядок за рядком, читаючи, де рядок стоїть і що він означає, без онлайн-перекладачів. Щоб одне поняття скрізь називалося одним словом, у кожної мови є свій словник на 418 понять. Мова вибирається на сторінці, де кожна названа самою собою: «Deutsch», «日本語», «العربية». Навіть команди, які гравець набирає сам, розуміються його мовою. Переклади ще уточнюватимуться — якщо бачите неточність, напишіть нам.

Тільки анархія

8 жовтня ми вирішили: поки лишаємо одну анархію. Вхід — одразу на мапу спавну, а виживання, острови й зомбі-хвилю сховали до кращих часів. Саме сховали: їхні мапи, код, речі й гаманці гравців лежать неторканими і повернуться разом із режимами.

Двадцять чотири нові обличчя

Того ж дня ми вирішили, що частина істот у світі виглядає надто звично. Звички їм залишили, а все інше вигадали наново: ім’я, тіло, голос і яйце виклику. До ранку 9 жовтня у світі з’явилися двадцять чотири власні істоти. Порохівник — ходяча дубова бочка на двох коротких ногах, із ґнотом і тліючою іскрою. Міраж — дуже висока постать із димчастого скла з бузковими щілинами очей. Опудало — напханий соломою птах у подертому сюртуку, з ґудзиками замість очей і пришитим ротом. Громовик — грозова хмара, що пливе, зі струменями дощу. Таран — важкий звір із броньованим лобом і закрученими рогами. Протяг — вихор із кубиків довкола блідого обличчя.

Імена добирали рядами, як родини: пташиний народ — Сорока, Сорокопуд і Опудало; бича рідня — Зубр, Упир-зубр і Таран; розбійницька зграя — Мародер, Головоріз, Прикликач і Шершень; небо — Дрімлюга, Вогнекрил, Громовик, Протяг і Небесний змій; глибини — Електроскат, Прадавня манта, Дзвонар і Стулка; вогонь і смола — Головешка і Смоляк; дзеркала — Міраж і Блискітка. Голоси нікому не належать: кожен зібрано зі звукових хвиль і шуму за описом на кшталт «рипіння дерева і шипіння ґнота» або «глухий грім».

Разом з істотами з’явилися вісім нових речей. Скриня-відлуння — особиста скриня на 27 комірок. Вибуховий кристал — ставиться на землю і вибухає від удару, а сусідні кристали детонують ланцюжком. З Головешки падає попелястий череп, зі Смоляка — смоляний грудок, з Міражу — його уламок, з Громовика — сльоза грози, з Вогнекрила — жаровий прут, чудове паливо для печі. А нічне перо Дрімлюги лагодить крила.

У селах замість торговців оселилися семеро мешканців зі своїми ролями: Землероб, Коваль, Старійшина, Пекар, Доглядач криниці, Мандрівний лікар і Дозорний. Торгувати з ними не можна, але поговорити — можна. Коваль скаже: «Аметист кується міцно, іридій — ще міцніше, та він рідкісний. Шукай глибше». Старійшина попередить: «Кажуть, під землею сплять стародавні міста. Не буди тих, хто там мешкає».

Телефон, який розбивався на смерть

9 жовтня гра вперше зібралася для Android та iPhone. Відтоді на кожній зміні бот-випробувач запускає її на емуляторі телефона, заходить на свіжий сервер, пише в чат, ламає блок і підбирає його. Перша ж його знахідка була майже кумедною: на повільному телефоні гравець розбивався на смерть за секунду після входу. Перше повідомлення про його положення несло тимчасову висоту «зависання» на двохстах блоках, і сервер чесно зараховував падіння з майже двохсот блоків.

Наступного дня, на симуляторі iPhone, з’ясувалося інше: в екранного керування був джойстик, стрибок, присідання і пояс — і жодної дороги до меню, чату й мікрофона. З’явилися кнопки «МЕНЮ», «ЧАТ» і «МІК» біля правого краю. Перше натискання «МІК» вішало застосунок цілком — полагодили. А на питання «а не можна, щоб і вертикально?» телефон навчився грати стоячи: у портреті огляд був вузькою щілиною, а інвентар — дрібною сіткою, тепер у вертикального екрана свій кут огляду і свої великі комірки під палець. У магазинах застосунків у ці дні нічого не виходило — це станеться пізніше.

Ідеї та помилки — за платину

10 жовтня з’явилося вікно «Ідеї та помилки»: у меню, в розділі «Люди». Там можна запропонувати ідею, повідомити про помилку і переглянути свої повідомлення. Поле вікна вміщує близько ста двадцяти літер за раз, тому довгий текст набирається частинами — кнопкою «Додати ще». Текст повідомлення про помилку читає розробник поза грою: у грі його не бачить ніхто, навіть адміністрація. А прийняті ідеї та знайдені помилки винагороджуються платиною.

Вечір чотирьох чернеток

Увечері 11 жовтня, за годину з невеликим, з’явилися чернетки одразу чотирьох новинок. Нальоти на дикий світ — три події: «Вибуховий вантаж», що падає з неба і за п’ять хвилин вибухає разом з усім, що не встигли винести; «Таємничий корабель» на мілині із замкненими бочками; і «Золота лихоманка» — розсип золотих ящиків, де монети дістаються тому, чий удар останній. Торги зі ставками на аукціоні — із заставою, продовженням в останню хвилину й чесним поверненням перебитим. Мінікарта в куті екрана з мітками, які видно й у самому світі. І «ферма оберегів»: Прикликач із гнізда істот дуже рідко кидає Оберіг останнього подиху — і про цю знахідку дізнається вся анархія.

Чотири мінікарти поруч: масштаби 32, 64, 128 і 192 блоки, сторони світу й мітки-ромби.
Мінікарта в чотирьох масштабах — від 32 до 192 блоків. Ромби — мітки, трикутники біля краю — мітки за межами карти. Світ на знімку — перевірочний.
← Хроніка: липень — вересеньБез крові, з новими обличчями →