Речі, які стали речами

Піаніно більше не ділиться на два блоки, ларець повертається до тебе, коли ти на нього дивишся, а кирка в руці б’є робочою частиною. 17 жовтня ми пройшлися по речах, які гравець щодня тримає, ставить і бачить.

Піаніно цілком

Скарга була точною: піаніно розділене на два окремі блоки, червоне ліжко два на два — на чотири, і в кожного шматка свій шов. Тепер одна річ — це одна річ. Її ставлять цілком, ламають цілком, а в кишені й у руці вона виглядає так само, як у кімнаті.

Ларець, який дивиться у відповідь

На мапі спавну стоять шість ларців, а клацання по будь-якому відкривало спільне вікно з усіма шістьма. Тепер відкривається вікно саме того ларця, по якому клацнули: що в ньому лежить і з якою рідкісністю, історія «хто що відкрив» і біжучий рядок останніх випадінь унизу.

А сам ларець помічає погляд. Наведи на нього приціл — він трохи підростає, повертається до тебе і прочиняє кришку. Відвів погляд — плавно повертається на місце.

Ліхтар, який світить

«Світять зовсім погано, виглядають дуже погано, у них дуже погана моделька» — так звучала скарга на ліхтарі. Перевірили: світло в них було правильне, поганим був вигляд. Ліхтар був чорним квадратиком із двома-трьома жовтими цятками. Тепер у нього є основа, стійки, скельця, свічка з триступеневим полум’ям, купол і кільце, у підвісного — ланцюг до стелі, а довкола — м’який ореол, який у печері видно здалеку.

Смолоскип у руці був замалим — тепер він удвічі більший, по-справжньому світить, поки ти його тримаєш, полум’я гнеться, а над ним летять іскри. Їжу перемалювали теплими фарбами: смажена яловичина більше не чорна, як вугілля, а в руці й на землі їжа об’ємна.

Кирка б’є тим, чим треба

Удари виглядали дивно: били не робочою частиною, а ніби паличкою-руків’ям. Розібралися — і справді: у мить удару головка інструмента йшла назад, до гравця. І ще одне побажання: у руці мають бути справжні об’ємні інструменти, а не пласкі картинки.

Тепер меч, кирка, сокира, лопата і мотика з дерева, каменю, заліза, золота, аметисту й іридію — справжні об’ємні моделі, а з ними ножиці, вудка і кресало. Кожен інструмент махає по-своєму: меч — навскіс із доворотом кисті, сокира й кирка — з-за голови, лопата встромляється і піддіває, мотика тягне до себе. А в спокої предмет живе: меч часом прокручується в руці, кирка крутиться, сокира підлітає.

Рослини і творче меню

Соняшник, бузок, півонія і кущ троянд тепер ставляться бутоном і піднімаються другим клацанням — раніше на місці квітки лишалося голе стебло. Висока трава і велика папороть ставляться одразу обома половинами. Дикі квіти лягають на землю, до чотирьох на клітинку, — раніше вони стояли хрестом, «дивно й недоречно».

Творче меню розкладено на дванадцять вкладок, а «Палітра» збирає блоки за кольором. Вкладка «Їжа» більше не порожня, а заголовок не ховається під вкладками — і на телефоні теж.

Печера стала копальнею

Печера анархії була гарною, але мертвою: ні мобів, ні здобичі, нічого не можна зламати. Тепер у її товщі можна добувати камінь і руду, і за кілька хвилин викопане виростає знову. У жил з’явилися вартові — «Сторожі руди» і «Шахтні стрільці». А клавіша M і /spawn тепер працюють і в печері, і в данжі — раніше там відповідали «невідома команда».

Телепорт без зайвого чекання

«Якщо я стою на спавні й не на PvP-арені, навіщо мені таймер?» Ні до чого. Відлік перед телепортом тепер іде лише там, де можна битися. На мирній землі гравець переноситься одразу. Мітка бою, як і раніше, не дає втекти, навіть із мирної площі.

І дрібниці, які теж про чесний світ: кактус, солодка ягода, багаття і магма тепер ранять, а смерть від кактуса і ягоди має свої слова на екрані смерті.